Це міжнародна кампанія, яку в Європі координує Агентство ЄС із кібербезпеки (ENISA) за підтримки Європейської комісії. Її головна мета – навчити людей захищати свої персональні дані, розпізнавати маніпуляції та почуватися в безпеці онлайн. Україна традиційно долучається до цієї ініціативи, об’єднуючи зусилля держави, бізнесу, громадського сектору та ІТ-спільноти.
Головний виклик 2026 року – штучний інтелект (ШІ)
Цьогоріч у центрі уваги опинився штучний інтелект, який кардинально змінює правила гри в цифровому просторі.
З одного боку, ШІ став потужним інструментом у руках зловмисників. Завдяки йому шахраї можуть за лічені секунди створювати переконливі фішингові листи, масштабувати атаки соціальної інженерії, генерувати фейкові фото чи відео та навіть клонувати голоси реальних людей. Через це розпізнати обман стає дедалі складніше.
З іншого боку, штучний інтелект – це й ефективний щит. Фахівці з кібербезпеки використовують його, щоб аналізувати величезні масиви даних, миттєво виявляти аномальну активність і блокувати кібератаки ще на етапі їх підготовки.
Чому все досі залежить від людини?
Попри розвиток технологій, головною мішенню хакерів залишається людина. У 2024 році ключовою темою кампанії була соціальна інженерія, у 2025-му – фішинг, а сьогодні ці загрози просто отримали «підсилення» у вигляді ШІ. Жодна система захисту не допоможе, якщо користувач сам передасть паролі чи перейде за пасткою-посиланням. Тож цифрова безпека завжди починається з нашої уважності та критичного мислення.
5 базових правил кібергігієни, актуальних сьогодні:
Багатофакторна автентифікація (MFA) та двофакторна автентифікація (2FA): обов’язково налаштуйте додатковий рівень захисту для робочої та особистої пошти, месенджерів, соцмереж і банківських застосунків. Навіть якщо зловмисники дізнаються ваш пароль, без другого фактора вони не потраплять в акаунт.
Використовуйте надійні й унікальні паролі: не ставте один пароль на всі сервіси. Створюйте складні комбінації або користуйтеся менеджерами паролів.
Вчасно оновлюйте програми та систему: регулярні оновлення операційної системи смартфона й комп'ютера не просто додають нові функції – вони закривають вразливості в безпеці, через які пристрої можуть зламати.
Перевіряйте посилання та запити: не переходьте за підозрілими лінками в листах чи месенджерах. Якщо знайомий раптом просить позичити гроші у чаті – не поспішайте, адже його акаунт могли зламати.
Будьте пильними до голосових і відеоповідомлень: пам’ятайте про технологію дипфейків (глибинних фейків), яка дозволяє підробити голос чи обличчя у кружечках месенджерів. Будь-які нетипові чи термінові прохання завжди перевіряйте через інший канал зв’язку або особистим дзвінком із перевірочним запитанням.
Де прокачати свої навички та отримати допомогу?
Щоб краще орієнтуватися в сучасних загрозах і знати, як діяти у критичних ситуаціях, користуйтеся перевіреними ресурсами:
Ознайомтеся з практичним «Гайдом із кібергігієни», який розробила Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, за посиланням: https://cip.gov.ua/ua/faqs/gaid-iz-kibergigiyeni.
Відвідайте офіційний сайт Кіберполіції України: https://cyberpolice.gov.ua/articles/ – тут публікуються актуальні застереження, інформація про поширені шахрайські схеми та рекомендації щодо безпечної поведінки в мережі.
Також нагадуємо, що за необхідності ви можете звернутися до підтримки BRAMA для отримання порад та рекомендацій з кібергігієни.
