Правоохоронні органи фіксують зростання активності російських спецслужб, які використовують тактику «медової пастки» (Honeytrap) для збору розвідданих, вербування або фізичної ліквідації українських захисників. Для виявлення українських військових - ворожі агенти використовують популярні сайти та сервіси знайомств (Tinder, Mamba, Badoo, тематичні чати в Telegram, додатки типу «Дайвинчик» тощо).
Як працює ворожий алгоритм
- створення образу: агенти створюють фейкові акаунти з привабливими фотографіями дівчат;
- встановлення контакту: процес спілкування швидко переводиться в приватні месенджери (найчастіше Telegram чи WhatsApp);
- формування довіри: співрозмовниця висловлює захоплення військовим, імітує підтримку, проявляє високу зацікавленість і поступово виводить розмову на особисті деталі.
Перехід до дій:
- отруєння: пропозиція надіслати «подарунок» (алкогольні напої, смаколики, електронні цигарки), де містяться сильнодіючі або смертельні отруйні речовини;
- засада: організація особистої зустрічі у малолюдному або завчасно підготовленому місці для нападу чи викрадення;
- шпигунство: передача подарунків із вбудованими трекерами або шпигунським ПЗ (PowerBank, смарт-годинники, електронні пристрої).
Правила безпеки: як захистити себе під час онлайн-спілкування
Критичне мислення та перевірка співрозмовника
- перевірте фотографії, але не вважайте це доказом. Завантажте кілька фото в Google Lens або інший reverse-image search. Якщо вони належать іншій людині, публікувалися під різними іменами або взяті з інших джерел - зверніть увагу.
- дослідіть історію профілю. Подивіться, коли з’явився акаунт, чи є старі публікації, коментарі реальних людей, позначки на чужих фото, зміни зовнішності протягом років, друзі та нормальна соціальна взаємодія.
- перевірте нікнейм та ім’я на інших платформах. Один і той самий username варто пошукати в соціальних мережах Instagram, Facebook, TikTok, Telegram, LinkedIn та інших відкритих джерелах. Порівнюйте не лише обличчя, а біографію: місто, освіту, роботу, приблизний вік, хронологію подій.
- відеодзвінок - корисний, але вже не є доказом особи. Deepfake може працювати фактично в реальному часі, а голос можна клонувати. Під час дзвінка попросіть змінити ракурс камери або продовжити розмову під час руху.
- перевіряйте твердження незалежно від співрозмовника. Якщо людина назвала місце роботи, навчальний заклад, професію чи публічну діяльність - перевірте, чи існують незалежні підтвердження. Не переходьте за «доказами», які надсилає сама людина: фейковий профіль може привести на такий самий фейковий сайт.
- звертайте увагу, коли новий знайомий систематично випитує місце служби, підрозділ, точну локацію, маршрути, графік, місця проживання військових, техніку чи іншу чутливу інформацію.
- не надсилайте інтимний контент як «доказ довіри». Сучасна загроза тут подвійна: матеріал можна використати для шантажу, а отримані фото - для створення нового синтетичного контенту.
Суворі табу на подарунки та зустрічі
- категорична відмова від «посилок»: ніколи не приймайте алкоголь, їжу, електронні цигарки чи гаджети від незнайомих або малознайомих осіб через поштові служби чи кур'єрів;
- правило безпечної зустрічі: якщо плануєте першу зустріч офлайн - обирайте виключно людяні, публічні місця з наявністю відеоспостереження (кав'ярні, людні парки);
- не погоджуйтеся на зустрічі в приватних помешканнях, промислових зонах або безлюдних околицях;
- безпека місця дислокації: ніколи не призначайте зустріч поблизу місця розташування вашого підрозділу чи оборонних об'єктів.
Інформаційна гігієна та конспірація
- видаліть геотеги: переконайтеся, що на вашому телефоні вимкнено геолокацію для додатків знайомств та соцмереж;
- не розголошуйте службові деталі: не повідомляйте номер частини, військове звання, напрямок діяльності, наявне озброєння чи поточне місце дислокації;
- не надсилайте фото у формі: уникайте публікації та надсилання фотографій у військовій формі з прив'язкою до місцевості чи елементами обладнання на задньому плані;
- використовуйте альтернативні засоби зв'язку: намагайтеся не переводити спілкування в Telegram, якщо не впевнені в особі (Telegram має вразливості щодо визначення геолокації та витоку метаданих).
Що робити, якщо ви запідозрили ворожу агентуру
- не видаляйте листування: збережіть скріншоти профілю, листування, номери телефонів та реквізити для доставки, якщо вони надавалися;
- припиніть контакт: не попереджайте співрозмовника про свої підозри;
- повідомте відповідні служби: негайно зверніться до контррозвідки, контррозвідувального підрозділу вашої частини або на гарячу лінію СБУ 0 800 501 482 це попередній телефон довіри та гаряча лінія відомства. На нього можна повідомити про загрози державній безпеці, тероризм чи диверсії. Також СБУ додатково запровадила короткий номер гарячої лінії 1516.
За необхідності ви можете звернутися до підтримки BRAMA для отримання порад та рекомендацій, як діяти у разі потрапляння у пастку.
Крім того, ви можете написати онлайн звернення до Кіберполіції про вчинення відносно вас неправомірних дій в мережі Інтернет тощо.
