Якщо в Інтернеті публікують фото чи відео учнів, вчителів або інших учасників освітнього процесу із образливими підписами, аудіо або коментарями, це може бути кібербулінгом. Розповідаємо, як зафіксувати докази, поскаржитися на контент, звернутися до школи та, за необхідності, до кіберполіції.
В умовах інформаційної війни спецслужби росії активно використовують соціальні мережі, месенджери та інтернет-ресурси для вербування громадян України. Зловмисники застосовують фейки, маніпуляції, психологічний тиск та пропозиції «легкого заробітку».
У сучасному цифровому світі онлайн-переслідування стало однією з найгостріших проблем для жінок, які працюють у медіасфері. Журналістки, телеведучі, блогерки та редакторки дедалі частіше стають об’єктами систематичних атак, переслідувань у соціальних мережах, месенджерах і на професійних платформах. Такі прояви можуть включати образливі коментарі, погрози, поширення неправдивої інформації, сексуалізовані висловлювання, доксинг (публікацію особистих даних) та цілеспрямовані кампанії дискредитації.
Онлайн-атака може мати руйнівний вплив на психологічний стан журналістки, її фізичну безпеку, професійну репутацію та бажання продовжувати свою роботу. Дії редакції в перші 24 години критично важливі для стабілізації ситуації, запобігання ескалації конфлікту та відновлення довіри.
Дотримання основ особистої цифрової безпеки значно знижує ризик стати жертвою шахраїв, зломів і онлайн-маніпуляцій. Користуйтеся перевіреними сервісами, захищайте свої дані та будьте уважними в мережі Інтернет. Поширюйте ці поради серед друзів і знайомих - разом будуємо безпечний Інтернет!